ЗАВЕРШАЛЬНА ОБРОБКА
/09.12.2006/
Загальним призначенням всіх лакофарбових покрить є ізоляція поверхні виробу від зовнішніх впливів (наприклад, атмосферні впливи, пари води, ультрафіолетове випромінювання, і т.д.), при одночасному наданні цій поверхні визначеного зовнішнього вигляду, кольору і фактури. Але, погодьтесь, фарб, котрі би в повній мірі задовольняли і тій і іншій вимозі в природі бути просто не може. Фарби, що мають дуже високі захисні властивості, володіють хорошими чи помірними декоративними і навпаки – ті, що володіють високими декоративними мають помірні чи хороші захисні. На рівні "відмінно" сумістити і те і інше в одній фарбі практично неможливо - необхідні для цього компоненти просто витіснять звідти один одного. Та, мабуть, і немає необхідності в таких фарбах.
Фарби представляють собою складні системи, в склад яких входять різні компоненти: наповнювачі, зв’язуючі (плівкоутворювачі), розчинники, пластифікатори, пігменти і сиккативи.
Плівкоутворюючі речовини є найважливішою складовою фарб, оскільки саме вони утворюють на поверхні твердого тіла добре прилипаючу до нього і достатньо тверду плівку. Саме плівкоутворююче і дає фарбі, якщо можна так сказати, ім’я - масляна, алкідна, акрилова і т.д.
Пігменти - це тонкодисперсні кольорові порошки. Їх вводять в лакофарбові матеріали для надання покриттям кольору і укривності, а також для покращення їх фізико-механічних і антикорозійних властивостей і т.д.
Наповнювач - інертна мінеральна речовина, що вводиться в ЛФМ для збільшення сухого залишку.
Розчинники - це рідини, що використовуються для розчинення високов’язких лакофарбових матеріалів. Завдяки їм, фарба набуває необхідну в’язкість і стає зручною для нанесення на підкладку.
Пластифікатори додають до фарб для зниження їх в’язкості, надання покриттям гнучкості і еластичності.
версія для друку
|