Напевно, найбільше полюбляють дзеркала дівчата, тому у кожній оселі красуні обов'язково облаштовують куточок з великим люстерком, аби чепуритися перед ним і, щоб завжди бути впевненим у своєму бездоганному образі на 100%.
Колись дзеркала коштували так дорого, що аристократи продавали цілий маєток, щоб придбати однісіньке люстерко. І не було коштовнішого дарунка для середньовічної красуні. Так, дзеркало було весільним подарунком для Марії Медічі від венеціанського уряду, адже вартість навіть невеликого люстерка сягала кошторису будівництва дерев'яного корабля. Така висока ціна на найкращі з них – скляні – трималася тому, що таємницею виготовлення володіли тільки майстри Венеції. Щоб дізнатися секрет, розгорталися справжні шпигунські пристрасті: таємні агенти Франції вмовили декількох венеціанських ремісників на переїзд до цієї країни. Їх надійно сховали і налагодили власне виробництво дзеркал.
Нині дзеркала значно доступніші, а різноманіття їхніх форм і рам дає змогу цьому предмету стати окрасою інтер’єру, а також візуально змінити розмір приміщення – одне велике або кілька малих дзеркал зроблять кімнату просторішою і світлішою.
Зовсім необов’язково купувати дорогу раму для дзеркала – його можна оригінально оздобити й самотужки. Для цього достатньо базових столярних навиків і дерев’яного бруска, лиштви для дверей чи інших оброблених рейок. Форму рамки для столяра-початківця краще обрати прямокутну чи квадратну.
Розрізаємо наш брусок за допомогою пилки на 4 заготовки під розмір дзеркала, але не прямо, а під кутом 45˚. Це дасть змогу легко та міцно з’єднати їх у раму. Зі зворотного боку брусків за допомогою ручного фрезера вибираємо паз, щоб вставити дзеркало. Перевіряємо геометричну правильність заготовок, склавши їх разом, і приміряємо дзеркало. В ідеалі воно повинно розміщуватися із зазором від краю в 1–2 мм. Якщо все добре, можна приступати до складання рами. Щоб з’єднати бруски у раму, використовуємо клей для склеювання деревини, який рівномірно наносимо на торці нарізаних заготовок, міцно стискаємо та залишаємо так на 1-2 год. Можна також додатково підсилити місця з’єднання брусків металевими кутниками зі зворотного боку рами, які кріпляться шурупами – вони одночасно слугуватимуть тримачами для дзеркала.
Окрім вже згаданих кутників, дзеркало можна прикріпити до рами спеціальним клеєм чи маленькими цвяшками, обережно забитими по всьому периметру рами. Способи можна комбінувати.
Після склеювання раму ретельно шліфуємо уздовж волокон деревини шліфувальним папером зернистістю від 120 до 220, очищуємо її від пилу та приступаємо до опорядження. Для надійності спершу деревину можна заґрунтувати, наприклад, розбавивши водою виріб VIDARON АКРИЛОВИЙ ЛАК у пропорції 2:1, тобто 2 частини лаку і 1 частина води. Після висихання, приблизно через 4 год, раму знову шліфуємо всю поверхню деревини абразивним папером зернистістю 320. Завдяки цьому ми розгладжуємо піднесені волокна деревини і отримуємо ідеально гладку поверхню.
Після шліфування поверхню знепилюємо і наносимо ŚNIEŻKA SUPERMAL АКРИЛОВА ЕМАЛЬ, тонуючи фарбу у кольори, які пасуватимуть до вигляду інтер'єру. Перед фарбуванням виріб ретельно перемішуємо. Можна наносити пензлем із синтетичним ворсом наносимо засіб рівномірно розподіляючи його по поверхні деревини або можна за допомогою маленького поролонового валика, який сприятиме рівномірному гладкому покриттю. Починаємо фарбувати із важкодоступних місць. Поєднуємо наступні фрагменти з попередніми методом «мокрим по мокрому» з інтервалом не довше ніж 5 хвилин. Пофарбовану раму залишаємо на 4 години. Після висихання першого шару наносимо наступний шар емалі таким самим способом, як і перший. Оскільки основа у нас заґрунтована, то для отримання найкращого декоративного ефекту достатньо лише нанести 2 шари емалі з інтервалом приблизно 4 години.
Варто зазначити, що ŚNIEŻKA SUPERMAL АКРИЛОВА ЕМАЛЬ маркована знаком «Зелений журавлик», який вказує на те, що виріб має екологічний сертифікат, тому відповідає стандарту безпеки ISO 14024, а це означає, що фарба є безпечною для довкілля і здоров'я людини.
Тепер вставляємо дзеркало та кріпимо його на стіні – і вже красуня чи красуні помешкання чепуритиметься перед ним.