Хочете швидко перекрити старий колір стін, отримавши рівномірне, насичене покриття вже після другого шару? Тоді, купуючи матеріали, звертайте увагу на покривну здатність фарби. Саме ця характеристика визначає, скільки проходів валиком вам доведеться повторити для бажаного результату. У цій статті ми детально розповімо про покривність фарби, від чого вона залежить, та як допомагає заощадити на малярних роботах.
Ця характеристика визначає спроможність матеріалу перекривати контрастний колір основи. Чим вища покривність фарби, тим менше шарів доводиться наносити, щоб отримати щільне, насичене покриття без просвітів. Це важливо, якщо ви плануєте перефарбувати темну або яскраву поверхню у світлий колір.
Найперше — від складу, тобто якості та концентрації пігментів, наповнювачів і сполучних речовин. Головну роль відіграють пігменти — дрібні, тверді часточки, які надають матеріалу кольору та насиченості. Найефективнішим з них вважається діоксид титану. Це білосніжний пігмент, який має високий показник заломлення світла. Він блокує світлові промені, не даючи їм відбиватися від темної основи та проходити крізь нове оздоблення. Саме концентрація діоксиду титану визначає покривну здатність білих та світлих емульсій.
Не менш важливими є наповнювачі та зв'язувальна речовина. Наповнювачі формують структуру покриття, а сполучник (акрил чи латекс) рівномірно розподіляє їх поверхнею, створюючи міцну та щільну плівку. Якщо виробник використовує якісну сировину та правильно збалансовує склад, користувач отримує фарбу, яка за два шари перекриває будь-яку основу.
Щоб оцінити щільність оздоблювального матеріалу, достатньо знайти на етикетці відмітку з класом покривної здатності. Відповідно до європейського стандарту EN 13300, існує чотири класи:
Обираючи фарбу, звертайте увагу не лише на класи покривної здатності, але й витрату на м2. Часто дешевші емульсії 3-го класу мають вищий розхід, тому в загальному ремонт виходить дорожчим, ніж при використанні якісного продукту 1-го чи 2-го класів. Бажаючи заощадити на покупці матеріалів, ви витрачаєте значно більше зусиль, часу і грошей, адже замість двох шарів вам доведеться робити 3-4 проходи.
Жоден оздоблювальний матеріал не дасть бездоганного результату, якщо погано підготувати основу чи порушити основні правила нанесення. Часто саме підготовка визначає, скільки проходів вам доведеться зробити та скільки упаковок фарби купити. Щоб уникнути помилок і розчарувань, дійте за алгоритмом:
Стіни перед фарбуванням мають бути сухими, чистими та рівномірно вбирати вологу. Якщо на поверхні є зони з різним поглинанням, наприклад, після локального шпаклювання, оздоблення буде висихати нерівномірно. Окремі ділянки швидше вбиратимуть вологу, через що покриття виглядатиме плямистим навіть після другого нанесення. Ґрунтівка глибокого проникнення допоможе попередити ці проблеми, зміцнивши основу та вирівнявши її поглинальні властивості.
Інструмент, яким ви працюєте, безпосередньо впливає на товщину шару фарби, наявність просвітів та патьоків. Для гладких шпакльованих стін найкраще підходить валик з мікрофібри чи поліаміду із середнім ворсом (8-10 мм). Для декоративної штукатурки чи рельєфних шпалер оберіть інструмент з довгим ворсом (12-14 мм), який дістанеться всіх заглиблень фактури.
В бажанні заощадити матеріал дехто намагається розтягнути його на якомога більшу площу. Тонкий шар емульсії не може сформувати повноцінної плівки, тому покриття виходить з плямами і просвітами. Валик потрібно добре просочувати рідиною та рівномірно розподіляти поверхнею за технологією "мокрого краю". Фарбуйте легкими рухами в одному напрямку, не виходячи на ділянки, які вже почали підсихати.
Щоб максимально використати можливості обраної фарби, дотримуйтесь рекомендацій виробника щодо способу нанесення та кількості шарів. Продукти ТМ Śnieżka рекомендовано використовувати без розведення.